НЕМА

Не́ма, посёлок городского типа в Кировской области, центр Немского района, в 147 км к юго-востоку от Кирова (ближайшая железнодорожная станция). Расположен на р. Немде (приток Вятки). Население 4,5 тыс. человек.

Основан в начале XVIII в. в связи с заселением Вятского края. С 1981 посёлок городского типа. В современном Н.: маслодельный завод, хлебокомбинат; лесхоз, леспромхоз и др.

В районе выращивают рожь, ячмень, овёс, пшеницу, картофель. Разводят крупный рогатый скот, свиней, овец.

Смотреть больше слов в «Словаре "География России"»

НЕМАН →← НЕЛИДОВО

Смотреть что такое НЕМА в других словарях:

НЕМА

нема предикатив разг.-сниж. Об отсутствии чего-л.; не имеется, нет.

НЕМА

нема нареч, кол-во синонимов: 4 • был, да сплыл (5) • не имеется (21) • нет (128) • нет и в помине (3) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: не имеется, нет... смотреть

НЕМА

НЕМА́, НЕМА́Є, пред., кого, чого.1. Бути відсутнім, бракувати, не вистачати, виходити з ужитку.Де нема святої волі,Не буде там добра ніколи (Т. Шевченк... смотреть

НЕМА

го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти. 1. Дуже багато людей, надзвичайно людно. — В дворі упасти голці ніде — Всі нетутешні, всі чужі (М. Руденко); На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев’яному помості витинає духовик (М. Рудь). не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий). ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Ю. Тарновський). 2. Дуже тісно. Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то Різдвом, не то Великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах); А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко). й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи, гріх (нема́ чого́, ні́чого і т. ін.) (і) Бо́га гніви́ти. Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. (Матушка-гуменя:) У тебе чоловік недобрий? (Кнуриха:) Гріх Бога гнівити (Панас Мирний); — Тобі, Мар’яно, гріх і Бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко); — Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах). диви́тися нема́ на що (ні на що). Нікуди не годиться; не вартий уваги. Побудували сусіди будинок — дивитися нема на що (З газети). (і) вго́ру гля́нути ні́коли (нема́ коли́, нема́є ча́су і т. ін) кому і без додатка. Хто-небудь постійно зайнятий якою-небудь роботою, справою, не має вільного часу. За всю зиму Ілько Сторожук так і не вибрався жодного разу додому, бо такі курси — вгору ніколи глянути (М. Зарудний); Учасники Великої Вітчизняної війни, які пропустили кілька років (навчання), — їм ніколи і вгору глянути, у них нема ні дня, ні ночі, треба надолужувати час (Ю. Яновський); За тією клятою панською роботою світу не видно, вгору нема коли глянути (С. Васильченко). і га́дки (ду́мки) нема́ (нема́є, не було́) у кого, рідше кому і без додатка. Хто-небудь і не думає про когось, про щось, не має намірів, не збирається щось робити. — В інших радгоспах чабанам уже газові плити збираються ставити, а нашому начальству про це й гадки нема (О. Гончар); Про те, щоб пускатись в дорогу у таку пітьму в невідомій стороні, не було й гадки. Треба було дочекатися світу (М. Коцюбинський); І Гризельда, і усі двірські панки ходили, як неприкаяні. Ні в кого й думки не було сісти за роботу (І. Нечуй-Левицький). і го́ря (нужди́) нема́ (нема́є) кому. Хто-небудь нічим не турбується, нічого не боїться; комусь байдуже до всього. А вони (наймички) — неначе їм і горя ніякого немає — гугнявим охриплим голосом перегукуються, жартують, усміхаються… (Панас Мирний); Ввійшли у велику хату .. Шинкар не виходить, а Юдуну і нужди нема (Г. Квітка-Основ’яненко). і ду́ху нема́ (нема́є, не було́, не чу́ти і т. ін.) кого, чого. Хто-небудь зник (що-небудь зникло) або його й зовсім не було. Почав (хазяїн) кликати Дениса, а Дениса й духу нема (Г. Квітка-Основ’яненко); Ведуть (некрутів) снідати каші з салом, а того сала — і духу нема (Панас Мирний); І хоч зачіплянських і близько нікого не було, не було й духу того дошкульника Баглаєнка, але виразно вчулося.., продзвеніло в повітрі: “Батькопродавець” (О. Гончар); Тим часом Бурко прибіг до липи, шукає, нюхає, порпає — нема ані каменя, ані глини, а ковбаси й духу не чути (І. Франко). і кі́шки нема́ чим годува́ти у кого. Хто-небудь дуже бідний. — Попросив би могорича, та знаю, що в вас і кішки нема чим годувати,— сказав Зануда й вийшов з хати (І. Нечуй-Левицький). (і) кото́ві на сльо́зи нема́ (нема́є, не ви́стачить і т. ін.). Дуже мало. — В них там орної землі і котові на сльози нема, єдиний заробіток біля колії (І. Муратов). (і (ні, ані́)) копі́йки (зла́маної (мі́дної, щерба́тої)) (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю у кого і без додатка. Хто-небудь не має грошей, дуже бідний. — Куди я піду, коли в мене копійки нема за душею,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький); — Та що ж ви візьмете, коли в мене й копійки зламаної нема за душею! (М. Коцюбинський); — Віддай хоч попереду те, що винні зосталися.— Копійки мідної за душею немає, батюшка (Панас Мирний); Навіть у 1921 році, коли в нас люди орудували мільйонами, в дядька Володимира, як він казав, не було за душею і щербатої копійки (М. Стельмах); — Не клясти я тебе прийшла, я за своїм прийшла. Зглянься ти на Бога… Празник святий іде… Ти ж будеш і їсти, і пити, а тут за душею шеляга немає (Панас Мирний). (і) ціни́ нема́ (нема́є, не було́) кому, чому. Хто-небудь (або що-небудь) має дуже високу вартість за своїми якостями, властивостями, особливостями. Вся (Маруся) в золоті, в шовках. Там одна плахта .. пар двох волів чумацьких стояла (коштувала), а коралям і ціни нема (П. Куліш); Хоч мало коштує хлібина, Насправді ж їй ціни нема! (М. Гірник); В тебе, Луко, голова — то й ціни їй немає! (Панас Мирний); Коли б .. коню не лисинка, і ціни б йому не було (Укр.. присл..). (й) говори́ти ні́чого (нема́ чого́, нема́ що). Без сумніву, безперечно. А то вже дівка, не то, що на усе село, та вряд чи де й близько така була: богобоязлива, .. розумна, і що вже красива, так вже нічого й говорити! (Г. Квітка-Основ’яненко); Ні, нема що говорити, хороший хлопець Артем! (А. Головко). лиця́ нема́ (нема́є, не зна́ти, не було́) / не ста́ло на кому. Хто-небудь змінюється на виду, стає дуже блідим від раптового сильного хвилювання, приступу хвороби і т. ін. Глянула мати на сина — жахнулася! Глянув батько — розгубився! — Що сталося, сину? На тобі лиця нема! (З газети); Одімкнула скриню Марія. Яків порився в ній і .. щось на ходу сказав Марії. А на ній лиця немає, як із воску виліплене (А. Головко); Уляна стояла по один бік хати,.. лиця на ній не знати! (Панас Мирний); На скуйовдженому завгоспові лиця не було: — Біжіть до медпункту! Там… (В. Бабляк); Як почула таке Мотря, то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда, затряслась, як лист на осині (Панас Мирний). мі́сця живо́го нема́ (нема́є, не було́ і т. ін.) на кому, в чому. Хто-небудь весь побитий, поранений. — Аж сусіди позбігались на мій вереск… геть мене потовк, місця живого нема,— скрізь синяки… гляньте… (М. Коцюбинський); Коли листоношу роздягли — на ньому не було живого місця, і п’явки купами поприсмоктувалися до тіла (Ю. Яновський); // Хто-небудь принижений, ображений. — А хто ж лічив, скільки панських стріл попало в серце діда Дуная? Надійсь, в тому серці живого місця нема (М. Стельмах); // де. Що-небудь вщерть заповнене. В камері стало трохи видніше, і, оглянувшись, я побачив, що тут місця не було живого — вся підлога, попритрушена перетертою чорною соломою, покрита людськими тілами (Ю. Збанацький). нема́ коли́ й сло́ва ви́мовити кому. Хто-небудь дуже зайнятий, заклопотаний. Комбінезони їхні — це шмат мазути, ніхто й прати не береться, темп роботи такий, що нема коли тобі й слова вимовити (О. Гончар). (нема́ (не було́)) ані́ (ні, і) крови́нки в чому. Що-небудь дуже бліде (перев. про обличчя, губи і т. ін.). В губах не було ані кровинки, і вони тремтіли (І. Франко); Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки (О. Гончар); Двір наповнився дітьми з блідими лицями, в яких не було й кровинки (С. Чорнобривець). ні крови́ночки. Голівка спущена додолу, у лиці ні кровиночки, замість уст лиш чорна смужечка якась (Г. Хоткевич). нема́ (нема́є, браку́є, не ста́ло) кебе́ти кому і без додатка. У кого-небудь не вистачає розумових здібностей. Де ж пак! Такі очевидні речі, а витлумачити людям нема кебети (А. Головко); (Тірца:) Справді, коли бракує ватагам кебети, хай встане жінка, як нова Дебора, і скрикне: “Встань, Ізраїлю, повстань!” (Леся Українка); (Маруся:) І на се, мабуть, кебети не стало! І самі не знають, чого прийшли (М. Костомаров). нема́ (нема́є) дурни́х. Уживається для вираження відмови, незгоди кого-небудь щось робити; хто-небудь не такий наївний, некмітливий і т. ін., як можна було б сподіватися. Артилеристи випускали приділену норму снарядів, але піхота — нема дурних! — тепер вже не виходила з шанців (Ю. Смолич); — Хто ж признається? Це ж треба, щоб людина сама на себе донесла. Тепер дурних, Килино, нема! (Є. Гуцало); Впустить в Полтаву військо його мосці? Е, ні, даруйте, тут нема дурних (Л. Костенко). нема́ ду́рнів. Макар Іванович осміхнувся. Нема дурнів! На сей гачок його не зловиш! (М. Коцюбинський). нема́ (нема́є) й чу́тки про кого. Хто-небудь зник, пропав безслідно; нічого невідомо про кого-небудь. Бабуся живе, терпить, а про Назара нема й чутки (Марко Вовчок); (Семен (до Микити):) Як пішов ти з села, то либонь через місяць .. Маруся збожеволіла й .. підпалила вашу хату, а сама десь помандрувала та й чутки про неї нема (М. Кропивницький). нема́ (нема́є) лі́ку (числа́) кому, чому. Кого-, чого-небудь дуже багато. Летять (павучки) бездумно, мовчазливо, Самі не знаючи доріг, і начіпляються квапливо На все, що зустрічає їх. Над синім холодом Дніпровим Нема їм ліку і кінця (М. Рильський); — Вишневецькі роду княжого. Їх землям, селам, містам та грошам і ліку нема,— сказала Гризельда (І. Нечуй-Левицький); З мороку минулого проступають обличчя, жевріють очі, розмикаються уста, бажаючи сказати щось… Як багато їх .. Нема їм числа (Є. Гуцало). несть числа́, книжн., заст. У роки хрущовської “відлиги”, коли перед свідомим громадянином постала картина страшної руйнації нашої культури, болем відізвалася відсутність у ній першорядних імен (Грушевський, Лепкий, Винниченко, Хвильовий, Курбас, Бойчук, Маланюк, Гірняк — несть їм числа!) (З газети). нема́ (нема́є, не було́) відбо́ю від кого. 1. Надто багато тих, хто чимсь цікавиться, чогось домагається. — Хорошіємо, Таню? Від наречених, мабуть, вже й одбою немає? (А. Дімаров); Старші (школярі), ті стояли осторонь, а від малюків не було відбою. Вони, як бджоли, обліплювали автогенний апарат, почервонілими очима дивилися на сліпучі спалахи електрозварки (М. Зарудний); — Ми не можемо його (вино) тут держати. Он, бачите, вже ходять, посвистують. Коли в підвалах стояло, то й тоді відбою від них (матросів) не було. А тепер і поготів (В. Кучер). 2. Не можна позбутися кого-небудь. — Ти бачив у нас дівку Марину?.. І — лиха її година знає: — підвернулася, брат, п’яному під руку..— А тепер одбою немає… (Панас Мирний); — Сам заїду послухати, як співає товариш Горобець. — Та й заїжджав? — Одбою не було. Приїдуть із старшиною, принесуть ящичок розморожених яєць, щоб я, значить, із голосу не звихнувся (Григорій Тютюнник). нема́ (нема́є, не було́) зно́су чому. Що-небудь довго не рветься, не псується, не ламається і т. ін. Хай усі знають, що у нього тепер є такий добрий кожух, що йому й зносу не буде! (М. Чабанівський); Витираючи руки, Максим казав: — Машину любити треба! Обходься з нею, як з конем, їй зносу не буде (П. Автомонов). нема́ (нема́є, не було́) зупи́ну (упи́ну, спи́ну і т. ін.) кому, чому і без додатка. Не можна спинити, стримати, угамувати і т. ін. кого-, що-небудь у діях, вчинках, вияві чогось. Біжать воркуючи струмки До повноводної ріки І там збивають жовту піну, — З гори струмкам нема зупину (М. Шпак); Нема впину вдовиному сину (М. Номис); Усі знали, що Єремії нема впину, нема закону.., коли він розлютується (І. Нечуй-Левицький); (Мар’яна:) Козаки не так люблять! Козак коли побачить, то нема йому спину на світі, на все готов для тієї, котору (котру) покохав (С. Васильченко); Летять огні у чорну путь, немає тим огням упину (В. Сосюра). нема́ (нема́є, не було́) (і) про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко); Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура). 2. Хто-небудь позбавлений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Жінка напада, так що бідному Тихонові і просвітку нема (Г. Квітка-Онов’яненко); Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко); (Параска:) Нехай же тілько (тільки) Роман жениться на Пузирівні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий). 3. без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. (Молодший лікар:) Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада); Думка нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно) (і) кінця́-кра́ю (ні кінця́ ні кра́ю, кінця́, кра́ю) чому. 1. Щось простягнулося дуже далеко або високо. Весна застелила степ зеленим несходимим килимом. Нема йому кінця-краю (Я. Качура); Він давно вже вскочив у його (ліс) і повинний би був перейти, а от йому кінця-краю немає (Панас Мирний); Золотисті лани пшениць такі, що їм кінця-краю не видно (В. Гжицький); Чорна буря йде, валує, і все небо від неї чорне, і здається, кінця немає у височінь цій куряві (О. Гончар). 2. Щось дуже довго триває, існує, не закінчується. Це якась ідіотська проблема, і їй нема ні кінця ні краю (М. Хвильовий); — Ніколи мені,— зітхнула Кульжан.— Стрижу, стрижу і кінця-краю не видно… Руки геть у мозолях (З. Тулуб); — Іване Семеновичу, припиняйте позачергові дебати, бо їм не буде ні кінця ні краю (М. Чабанівський); Злидні невсипущі: були вони і вчора, є й сьогодні, і завтра будуть, і нема їм <b ..></b>... смотреть

НЕМА

Вершіть у стозі, бо вже нема на возі.При складаню снопів, або сіна, завершуйте. Кінчіть діло до ладу.Де нема, там і Бог не візьме.Бо нема з чого взяти.... смотреть

НЕМА

немає, присудк. сл., з род. в. 1) Бути відсутнім, бракувати, не вистачати, виходити з ужитку. || Бути відсутнім у якомусь місці. || Проходити, минатис... смотреть

НЕМА

немає, присудк. сл. , з род. в. 1》 Бути відсутнім, бракувати, не вистачати, виходити з ужитку.|| Бути відсутнім у якомусь місці.|| Проходити, мина... смотреть

НЕМА

Нема ж 13 января (31 декабря) – мученица Нема. День Ангела. Справочник по именам и именинам.2010. Нёма Наум Словарь русских личных имен.Н. А. Петров... смотреть

НЕМА

No, not, not any; there is (are) no ...його нема дома — he is not at homeнадії нема — no hopeтам нікого нема — there is nobody thereу вас є книги, а в ... смотреть

НЕМА

НЕМА́Є (НЕМА́) предик. (про відсутність кого-, чого-небудь), КАТМА́ (КАТМА́Є рідко) розм., ЧОРТМА́ (ЧОРТМА́Є рідко) розм., ТРЯСЦЯМА́ розм. рідко, БІ́ГМ... смотреть

НЕМА

НЕМА, безл. предикат.Нет, не имеется.Около полудни они .. в путь выступили, так довольны и всѣ радошны, что и гайки нема, и на третий к вечеру восвояси... смотреть

НЕМА

(用作谓语) 没有, 无Тут нема стільців 这里没有椅子Нікого нема вдома 家里一个人也没有У мене нема олівця 我没有铅笔Його тут нема 他没在这里Нема за що купити 没什么可买的Нема з ким поговорити ... смотреть

НЕМА

1) Орфографическая запись слова: нема2) Ударение в слове: нем`а3) Деление слова на слоги (перенос слова): нема4) Фонетическая транскрипция слова нема :... смотреть

НЕМА

корень - НЕМ; окончание - А; Основа слова: НЕМВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - НЕМ; ⏰ - А; Слово Нема содержит следу... смотреть

НЕМА

НЕМА (не иметь) в виде нареч. малорос. и белорус. по употреб. в смежных губ. нет, не имеется, не достает, негде взять. На нема и суда нема, на нет и суда нет. Неман, немень, немыш, в виде нареч. слово офенское, но слышно во влад. яросл. твер. ряз. нема, нет, негде взять; | в виде сущ. край, конец, предел, крайность, нужда. Донемень, донельзя. <br><br><br>... смотреть

НЕМА

форма на -но -тонет частица¤ нема що говорити -- не стоит и говорить ¤ нема чого -- незачем ¤ нема прецеденту -- нет прецедента ¤ нема рації -- нет см... смотреть

НЕМА

Нема́, нема́є, присл. Нема́ кому́ розпита́ти, чого́ пла́чуть о́чі, нема́ кому́ розказа́ти, чого́ се́рце хо́че (Шевч.). Нема́ на сві́ті Украї́ни, нема́є... смотреть

НЕМА

предик.; = немає нет, разг. нету; не имеется нема [немає] де — негде нема [немає] з ким — не с кем нема [немає] коли — некогда, нет времени нема [немає] кому — некому нема [немає] про кого — не о ком нема [немає] чого — (со знач. цели) незачем, не к чему, не для чего, нечего... смотреть

НЕМА

Ударение в слове: нем`аУдарение падает на букву: аБезударные гласные в слове: нем`а

НЕМА

нем'а, в знач. сказ.Синонимы: не имеется, нет

НЕМА

НЕМА в знач. сказуемого (укр. нема) (разг. шутл.). Нет, не имеется. У меня вовсе денег нема.

НЕМА

[nema]brak

НЕМА

- [νήμα (нэма), родительный падеж νήματος (нэматос) - нить] - смотри Граптолиты.

НЕМА

немає nie ma сина ~ дома syna nie ma w domu у тебе ~ серця jesteś bez serca

НЕМА

див. немає

НЕМА

нема́ присудкове слово незмінювана словникова одиниця

НЕМА

нема нем`а, в знач. сказ.

НЕМА

Ne pas avoir

НЕМА

немає, бігма, катма, чортмі

НЕМА

Няма

НЕМА

არ არის

НЕМА

няма

НЕМА

няма

НЕМА ВЕЗЕ!

cro nema veze! укр Не важливо!

НЕМА ДЕ

Нема́ де; нема́ кого́, кому́; нема́ коли́; нема́ куди́; нема́ що

НЕМА ЗУПИНУ

разг. нет удержу

НЕМА МОЖЛИВОСТЕЙ НА ВІДКРИТТЯ

Нема можливості для відкриття

НЕМА МОЖЛИВОСТЕЙ НА ВІДКРИТТЯ

Нема можливості для відкриття

НЕМА НІ ТІНІ СУМНІВУ

правильніше: нема найменшого сумніву

НЕМА ПЕРЕВОДУ

(всегда имеется в достаточном количестве) нет перевода [переводу]

НЕМА ПРОРОКА В СВОЇЙ КРАЇНІ

Євангельський вислів: "Несть пророка в отечестве своем" (Матф., 13, 57; Марк, 6, 4; Лука, 4, 24; Iоанн, 4, 44). Він має таке переносне значення: люди охоче прислухаються до слів сторонніх осіб і зовсім не цінять навіть найрозумніших думок, якщо вони належать близьким.... смотреть

НЕМА РУПС

613470, Кировской, р.ц.Немского

T: 156